Зона вільної торгівлі як рішучий крок для інтеграції України до ринку ЄС

Зона вільної торгівлі як рішучий крок для інтеграції України до ринку ЄС

Добробут, стабільність та верховенство права є ключовими елементами стосунків Європейського Союзу з Україною. Протягом останніх років Україна пройшла крізь серйозні політичні трансформації та в багатьох аспектах була лідером із впровадження змін у регіоні. Саме через це Україна стала першою країною в рамках Східного партнерства, якій Європейський Союз запропонував новий тип Угоди про асоціацію. Документ буде однією з найамбітніших угод цього типу, щодо яких Європейський Союз коли-небудь вів переговори із країнами-партнерами. Угоду також замислено як великий крок, що приведе Україну ближче до Європейського Союзу завдяки політичній асоціації та економічній інтеграції.

Угода про асоціацію включить у себе заснування зони вільної торгівлі між двома партнерами. Аби позначити її виняткові та далекосяжні амбіції, цю зону вільної торгівлі було названо «глибокою та всебічною». Традиційно, стандартні зони вільної торгівлі передбачають взаємне відкриття ринків для товарів та послуг. Зона вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною йде значно далі. Українські закони та стандарти стануть сумісними із законами та стандартами Європейського Союзу, які стосуються торгівлі та пов’язаних із торгівлею питань.

До внутрішнього ринку Європейського Союзу (ЄС) входять 27 держав-членів ЄС. Усунення перепон, із якими стикаються економічні оператори, а також впровадження високих стандартів захисту споживачів є тим міцним фундаментом, на якому функціонує ЄС. Економічна лібералізація всередині внутрішнього ринку створила, можливо, один із найзаможніших та стабільніших регіонів у світі. Зона вільної торгівлі забезпечить поступову і якнайповнішу інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС. Йдеться про усунення перепон у сфері торгівлі товарами, надання послуг та інвестиційних потоків. Для досягнення цієї мети поширення ключових принципів внутрішнього ринку на Україну надасть переваги для:

Ø внутрішніх та закордонних інвесторів та підприємців, адже підвищення правової певності породжує довіру і чесне та дружнє для бізнесу середовище, а також зменшує корупцію (завдяки спрощенню митних та інших адміністративних процедур чи завдяки впровадженню прозорих правил конкуренції);

  • споживачів, адже внутрішній ринок ЄС передбачає ліпшу якість та вищу безпечність товарів (завдяки утвердженню сучасних стандартів у сфері промислових товарів та безпеки харчових продуктів);
  • винахідників та митців, адже їхні ідеї та їхня творчість будуть ліпше захищені завдяки вищим стандартами захисту та зміцнення прав інтелектуальної власності;
  • центральних та місцевих органів влади, адже завдяки прозорій та заснованій на принципах конкуренції системі державних закупівель вони зможуть ефективніше витрачати кошти, а отже заощаджувати гроші платників податків.

Україна та ЄС погодилися на застосування цього підходу щодо створення глибокої та всебічної зони вільної торгівлі у 2008 році, на початку переговорного процесу. Сторони підтримали завдання відкриття своїх ринків, а також створення сучасного, прозорого та передбачуваного середовища для споживачів, інвесторів та бізнесменів з обох сторін.

На що саме Україна може сподіватися, створюючи глибоку та всебічну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ – DCFTA):

  • Істотні економічні здобутки: передбачуване правове та інституційне середовище, зініційоване та посилене глибокою та всебічною зоною вільної торгівлі, істотно підвищить привабливість України як економічного партнера. Воно сприятиме налагодженню контактів між бізнесовими гравцями та спонукатиме до зростання закордонних та українських інвестицій, вкрай потрібних для реструктурування та модернізації української економіки. За оцінками незалежних консультантів (див.: «The prospects of Deep Free Trade between the European Union and Ukraine», Centre for European Policy Studies, 2006), ГВЗВТ з ЄС може принести істотні переваги для України. Повне усунення торгівельних бар’єрів між ЄС та Україною, а також ефективніші ринки капіталу та ліпша якість інституцій в Україні можуть із часом подвоїти експорт з України до ЄС.
  • Потужніше зовнішнє закріплення процесу реформ: Україна має у майбутьному продовжувати реформи на шляху до повноцінної ринкової економіки, для того, щоб забезпечити стійке економічне зростання та нові можливості для усіх економічних гравців. Реформи, про які йдеться в Угоді про асоціацію, зокрема в частині щодо створення ГВЗВТ, формуватимуть у цьому контексті відповідний план дій. Водночас ГВЗВТ створить прозорий сценарій для економічних операторів, які зможуть підготувати свої стратегії, ґрунтуючись на погодженому календарі нормативно-правового зближення з правовими рамками ЄС.
  • Відкриття ринків – виклики, але й можливості: взаємне та поступове зняття бар’єрів у доступі до ринків, засноване на програмі створення ГВЗВТ, може бути викликом для певних галузей в Україні, якщо вони не використають можливі перехідні періоди для необхідної адаптації. Водночас лібералізація імпорту з боку України може надати її компаніям ліпший доступ до постачання ресурсів, товарів та обладнання, що потрібні для їхньої роботи, в такий спосіб сприяючи модернізації процесу виробництва. З точки зору експорту, українські виробники та експортери отримають вільний доступ до ринку ЄС, що об’єднує понад 500 мільйонів споживачів із високим рівнем доходів, — споживачів майже всіх товарів, які перебувають у торгівельних потоках між Україною та ЄС.
  • Спонукання до інвестицій в україну: аби повернутися на шлях до стабільного економічного зростання і міцно на ньому закріпитися, Україна має підвищити обсяги внутрішніх та закордонних інвестицій, що надасть їй змогу тісніше інтегруватися до міжнародних ринків та ланцюгів постачання, а також реструктурувати та модернізувати свою економіку. Однак без поступу у впровадженні інституційних реформ Україна може втратити шанс скористатися своїми вирішальними порівняльними перевагами. ГВЗВТ допоможе створити сприятливий бізнесовий клімат та привабити інвесторів. Вона здійснить це завдяки позитивному впливові на процес усунення чи спрощення надто ускладнених, непередбачуваних та часто неякісно виконуваних норм, що регулюють бізнесовий сектор.
  • Переваги для українських споживачів: поступове усунення наявних митних тарифів та нормативно-правових бар’єрів підвищить розмаїття та якість продуктів та послуг, доступних для споживачів. Окрім цього, конкуренційний тиск, що його породжуватиме лібералізація доступу до ринків, спонукатиме до спеціалізації, в такий спосіб знижуючи вартість виробництва та стимулюючи інновації. Ліпша якість товарів покращує загальні стандарти життя. Як наслідок, ГВЗВТ принесе істотні переваги для добробуту громадян України (див. дослідження аналітичного центру Centre for European Policy Studies, 2006).
  • Вплив на доходну частину державного бюджету: нині доходи від митних тарифів складають 4,4% державного бюджету України. Досвід свідчить, що короткострокова втрата через усунення митних тарифів, яке передбачене створенням ГВЗВТ, буде більше ніж компенсована за рахунок зростання нових доходів держави. Йдеться про доходи від непрямих податків, що їх сплачують компанії, які використовують нові ринкові можливості, та від загального імпульсу, що його отримає економіка. Бюджетні витрати на правові та інституційні реформи в ділянках, пов’язаних із торгівлею, нині користуються, чи користуватимуться, підтримкою з боку Європейського Союзу чи коштів міжнародних фінансових інституцій (МФІ). Загальний обсяг технічної допомоги Україні з боку ЄС протягом 2011-2013 років досягне близько 552 мільйонів євро.
  • Переваги для всіх, що їх принесе зона вільної торгівлі: у 2009 році Україна була 24-м за величиною торгівельним партнером ЄС. Європейський Союз є для України, натомість, найбільшим торгівельним партнером (див. таблицю нижче). На ЄС припадає третина українського експорту, тимчасом як в Україну прямує тільки 1% усього експорту з ЄС. Ця асиметрія торгівельних відносин, а також той факт, що середній рівень тарифів у ЄС є нині вищим, ніж в Україні, означає, що після набуття чинності ГВЗВТ та завершення процесу лібералізації торгівлі Україна може очікувати на отримання істотних економічних переваг у середньостроковій та догостроковій перспективі. Україна може потребувати часу, приміром, для наближення до норм безпечності товарів та стандартів якості, поширених у ЄС. Однак, зрештою, швидкість правових та інституційних реформ у цій ділянці та паралельні зміни у виробничих галузях і визначатимуть те, коли саме українські економічні гравці зможуть здобути переваги, що їх пропонує ГВЗВТ. У рамках переговорного процесу Україна має цілковите право зазначити, скільки часу вона потребуватиме для здійснення цих та інших реформ. Запропонована угода про вільну торгівлю може йти настільки далеко, наскільки Україна сама цього прагне, та може бути адаптована до легітимних інтересів та стримувальних факторів України. Політична стабільність та стабільний і гармонійний розвиток української економіки мають велику важливість для ЄС. Саме тому ЄС запропонував українській владі цю Угоду про асоціацію, зокрема її частину щодо створення глибокої та всебічної зони вільної торгівлі – як інструмент, що забезпечує потужну підтримку внутрішнім реформам в Україні.
  • Україна вільна укладати будь-які інші угоди про вільну торгівлю відповідно до своїх економічних пріоритетів. Однак, за логікою, ці угоди не мають загрожувати зобов’язанням, взятих в рамках створення ГВЗВТ. Треба належним чином взяти до уваги той факт, що Україні буде складно вести перемовини про зону вільної торгівлі з ЄС, якщо вона приєднуватиметься до митного союзу (МС) із іншими країнами, які не мають із ЄС лібералізованого торгівельного режиму і які застосовують спільний митний тариф до імпорту з країн, що не входять до цього митного союзу. Унаслідок цього, попри складність питань, пов’язаних із членством України в СОТ, які ще треба розв’язати, входження до такого митного союзу чинитиме вплив на привілейовані торгівельні відносини, що їх має вибудувати ГВЗВТ.
  • Що ГВЗВТ додасть до нинішнього доступу товарів до ринку ЄС? Нині Україна користується перевагою односторонніх торгівельних поступок з боку ЄС за допомогою так званої Генеральної системи преференцій (ГСП). Порівняно з ГВЗВТ, ця система надає досить обмежені переваги. В рамках ГСП лише близько половини експортованих товарів користуються безтарифним доступом до ринку ЄС. На деякі товари, що мають особливу важливість для України (сталь, текстильні вироби та одяг, добрива) і досі діють тарифні мита, хоча й дещо знижені. Щойно Глибока та всебічна зона вільної торгівлі замінить Генеральну систему преференцій, тарифи буде усунено щодо майже всіх товарів; крім того, сторони знижуватимуть нормативно-правові перепони. Це буде головним поліпшенням порівняно з нинішнім режимом ГСП, що має односторонній та тимчасовий характер, а також недоступний для модифікації в рамках переговорного процесу.
  • Україна приєдналася до СОТ, тож чому вона потребує ГВЗВТ з єс? 2008 року Україна приєдналися до великої родини з понад 150 країн світу, вступивши до Світової організації торгівлі (СОТ). Це означає, що Україна має обов’язок дотримуватися принципів та правил, які включені до угод в рамках СОТ. Україна погодилася знизити імпортні тарифи на товари та зменшити бар’єри на імпорт послуг, отримавши натомість недискримінаційний доступ до ринків держав-учасниць СОТ. ЄС, найбільший інтегрований ринок світу, є сусідом України та водночас її найбільшим торгівельним та економічним партнером. Ця ситуація спонукає до преференційних торгівельних стосунків, заснованих на амбіційному комплексі договірних норм, які мають бути включені до ГВЗВТ. Окрім цього, обидві сторони можуть погодитися на домовленості щодо інших питань, які не покриваються сферами дії норм СОТ (наприклад, щодо інвестицій чи нормативно-правового зближення), але важливі для зміцнення економічних відносин між ними. ЄС та Україна вирішили використати ГВЗВТ у ролі інструмента, що надає їм можливість збільшити здобутки від двосторонньої торгівлі та інвестиційних потоків, а також наблизити Україну до внутрішнього ринку ЄС.

***

контекст

Основні дати у торгівельних відносинах між Україною та ЄС

1993: ЄС, діючи в односторонньому порядку, поширює свою Генеральну систему преференцій (ГСП) на Україну

1998: Непреференційна Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС) набуває чинності.

2007: Україна та ЄС розпочинають перемовини щодо заміни УПС на нову Угоду про асоціацію.

2008: Україна приєднується до Світової організації торгівлі (СОТ) та починає перемовини з ЄС щодо преференційної, глибокої та всебічної зони вільної торгівлі, як інтегральної частини Угоди про асоціацію.

Двостороння торгівля між Україною та ЄС

Таблиця, яку наведено нижче, засвідчує асиметрію двосторонніх торгівельних потоків між ЄС та Україною. ЄС є провідним торгівельним партнером України. Таблиця також засвідчує вплив економічної кризи 2009 року на двосторонні торгівельні потоки. І експорт до України, і експорт з України впали під час кризи майже вдвічі.

Торгівельний партнер

2008

2009

Млрд. євро (частка)

Місце в торгівельних потоках

Млрд. євро (частка)

Місце в торгівельних потоках

Україна

Загальні обсяги торгівлі з ЄС

41(36%)

1

Дані наразі відсутні

Дані наразі відсутні

Імпорт з ЄС

28 (41%)

1

Експорт до ЄС

13 (29%)

1

Європейський Союз

Загальні обсяги торгівлі з Україною

40 (1.4%)

16

22 (0.9%)

24

Імпорт з України

15 (0.9%)

23

8 (0.7%)

29

Експорт до України

25 (1.9%)

14

14 (1.3%)

20

Filed in: В Украине и в мире Tags: , , ,

You might like:

Всеукраинская онлайн-викторина на тему Европы и ЕС Всеукраинская онлайн-викторина на тему Европы и ЕС
Розрив у зарплатнях між чоловіками і жінками у Євросоюзі перевищує 16% Розрив у зарплатнях між чоловіками і жінками у Євросоюзі перевищує 16%
Договорные матчи по футболу были раскрыты Европолом Договорные матчи по футболу были раскрыты Европолом
Програма Східного партнерства «Культура» запрошує діячів культури на цикл семінарів Програма Східного партнерства «Культура» запрошує діячів культури на цикл семінарів